avangard-pressa.ru

Реферат Фінансове планування діяльності підприємств 2


Міністерство освіти і науки України Академія муніципального управління Кафедра фінансів Курсова робота

з курсу “Фінанси підприємств”

на тему:

Фінансове планування діяльності підприємств

Виконавець

Студент Ф-3 групи III курсу

Спеціальності фінанси

Куреда Юлія Володимирівна

прізвище, ім’я, по-батькові

(підпис)

Рецензент

______________________________

вчена ступінь, звання,

прізвище, ім’я, по-батькові

Київ – 2003 р.

Академія муніципального управління

кафедра Фінанси

дисципліна Фінанси підприємства

спеціальність Фінанси

курс третій

група Ф-3

семестр 5

Завдання на курсову роботу

студента

Куреди Юлії Володимирівни

1. Тема роботи

Планування фінансової діяльності підприємств

2. Термін подання студентом завершеної роботи

5.12.2003р.

3. Вихідні дані та план роботи

Нормативні та законодавчі акти, спеціальна економічна література з питань: Фінансового планування діяльності підприємства, дані фінансової та бухгалтерської звітності підприємства

4. Дата отримання завдання _____________________

Календарний план

n/n

Етапи виконання роботи

Термін виконання етапів роботи

Примітки












1.Ознайомлення з літеранатурними джерелами.

2.Складання плану та списку літератури.

3.Написання вступу та першого розділу.

4.Написання другого розділу.

5.Написання третього розділу та висновку

6.Оформлення роботи.



Студент __________________

(підпис)

Керівник ________________

(підпис)

Зміст

I

.Вступ

II

.Основна частина

Розділ 1

Фінансова стратегія підприємств.

1.1

Особливості фінансового планування.

1.2

Зміст,завдання,методи та принципи фінансового планування.

1.3

Місце фінансового планування в ринковій економіці.

Розділ 2

Зміст фінансового планування та порядок його складання.

2

.1

Порядок розробки фінансового плану.

2.2

Зміст і завдання оперативного фінансового планування.

2.3

Вібір варіанта капіталовкладення, розрахунок амортизаційних

відрахувань при плануванні, визначення собівартості.

Розділ 3

Бізнес-план основний документ фінансового планування.

3.1

Бізнес-план.

3.

2

Приклад бізнес-плану створення інтернет-провайдера ЄвроНет

III.

Висновок

IV

.Список використаної літератури

V

.Додатки

Вступ

Поняття фінансового планування і стратегії управління підприємством ще досить недавно були незнайомі широкому загалу в Україні. Та й сьогодні цим поняттям більш оперують науковці, а ніж практики. Але будимо сподіватися, що в майбутньому планування фінансової діяльності підприємств буде більш розповсюджене явище, а ніж зараз.

У своїй роботі я хочу дослідити цю тему за допомогою інформації яку вдалося знайти в зарубіжній та вітчизняній літературі.

Розглядаючи і аналізуючи матеріали в моїй роботі, я пропоную зупинитися на таких поняттях, як фінансове планування, фінансова стратегія та бізнес-план.

Фінансове планування це найширше поняття в теорії фінансів, а стратегія та стратегічне планування найчастіше використовуються в менеджменті.

У вітчизняних господарюючих суб`єктів склалося хибне поняття, що в ринковій економіці планування відіграє другорядну роль. Насправді це не так, адже на сьогоднішній день планування має не директивний характер, як за радянських часів, а індикативне тобто рекомендаційний характер.

Фінансове планування на рівні підприємства – це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.

У ринковій економіці вдосконалення фінансового планування на мікро рівні відбувається безперервно, воно має якісно більш суттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою.

Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Жоден з інших видів планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони й ділянки його функціонування.

Фінансове планування пов`язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому-основне призначення фінансового планування.

Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства. Це забезпечується тим, що, по-перше, воно виходить із необхідності найефективнішого використання виробничих потужностей нової техніки, передової технології виробництва, поліпшення якості продукції; по-друге, виконання планів з прибутку та обсягу інших фінансових ресурсів (наприклад амортизації на повне відтворення основних засобів) потребує дотримання планових норм витрат праці і матеріальних ресурсів; по-третє обсяг фінансових ресурсів, який визначається при плануванні, не дає змоги підприємству або утруднює створювати надмірні запаси матеріальних ресурсів, робити позапланові капітальні вкладення.

У процесі фінансового планування забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів. Об’єктами планування є доходи підприємства в їх числі й нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерелах Ії покриття.

Головним інструментом фінансового планування в сучасних умовах є фінансовий план підприємства, зокрема у формі балансу доходів і видатків, значне поширення у практиці мають також такі інструменти фінансового планування, як платіжний календар, бізнес-план.

1.1 Особливості фінансового планування

Проаналізувавши багато джерел можна зробити висновок, що кожен автор пропонує своє визначення фінансового планування. На мою думку найбільш вдалими є наступні визначення.

“Планування – це процес розробки і прийняття цільових установок кількісного і якісного характеру і визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, що розробля­ються у вигляді "дерева цілей".[7.206]]

“Фінансове планування – це процес визначення обсягів фінансових ресурсів за джерелами їх цільового використання та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування – забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування.”[12.132]

“Планування – це процес виконання цілей і шляхів їхнього досягнення. Воно охоплює всі рівні ієрархії управління підприємством.”[16.56]

“Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.”[14.289]

Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних про­ектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Цілі внутрішньо фірмового планування в зарубіжних країнах можуть бути різноманітними. Прийнято вважати, що керівництво будь-якого зарубіжного підприємства, незалежно від виду його діяльності, повинно знати, які завдання у сфері еко­номічної діяльності воно може запланувати на наступний період,

Разом з тим бюджет фірми є основою для контролю. Порівнюючи фактичні показники з запланованими, можна здійснювати так званий бюджетний контроль фірми.

Бюджет фірми є водночас формою координації. Бюджет являє собою виражену у вартісних показниках програму дій у сфері виробництва, закупівель сировини чи товарів, реалізації виробле­ної продукції. В програмі дій повинна бути забезпечена тимчасова і функціональна координація (узгодження) окремих заходів.

Бюджет фірми є основою для встановлення завдань для персоналу, менеджерів. Бюджет фірми розробляється на наступ­ний період. Саме тому значно простіше розглядати альтерна­тивні варіанти, не обов'язково апробуючи їх негайно. Завдання розробляються на основі апріорних тверджень, проте з врахуван­ням звітних показників.[17.324]

У бюджетуванні є й елемент делегування повноважень. Схвалення керівництвом фірми бюджету підрозділу слугує осно­вою дня того, що оперативні рішення в майбутньому приймаються на рівні даного підрозділу децентралізовано. Якщо бюджети на рівні підрозділів не розробляються, то керівництво фірми не схиль­не до децентралізації процесу прийняття оперативних рішень.

Фінансовий план підприємства може включати такі до­кументи:

Фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами ви­користання у відповідності з виробничими і маркетинговими по­казниками підприємств на плановий рік.

Фінансове планування дозволяє вирішити такі завдання:

В умовах, коли підприємствам надана самостійність у плануванні, вони можуть складати його в будь-якій формі, яку вони вважають за необхідну для себе. Форма балансу доходів і видатків може бути подана у формі такої таблиці:

Таблиця 1

Баланс доходів і витрат (фінансовий план) підприємства

(можливий варіант)


Показник


Код


Сума


1


2


3


4


\


Доходи і надходження коштів


01

02

03

04

05

06

07





Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг - всього, вт.ч.

ПДВ

акцизний збір

амортизаційні відрахування

внески до цільових державних фондів кошти на оплату відсотків за кредит прибуток від реалізації




2


Прибуток від іншої реалізації продукції


08




3


Доходи від позареалізаційних операцій


09




4


Довгострокові кредити


10




5


Довгострокові позики


11




6


Доходи від першого випуску акцій


12




7


Цільове фінансування і надходження з бюджету


13




8


Цільове фінансування і надходження з позабюджетних фондів


14




9


Безповоротна фінансова допомога


15




10


Інші доходи і надходження


16






ВСЬОГО доходів і надходжень


17




1


Витрати і вирахування коштів


18





Витрати на реалізовану продукцію, роботи, послуги




2


ПДВ, сплачений при оплаті за товари, роботи, послуги


19




3


Довгострокові фінансові інвестиції


20




4


Капітальні вкладення


21




5


Поповнення оборотних засобів


22




6


Орендна плата


23




7


Відрахування в резервний фонд


24




8


Відрахування від прибутку в фонд економічного стимулювання


25




9


Виплачені дивіденди


26




10


Відрахування на благодійні цілі


27




11


Погашення довгострокових кредитів


28




12


Погашення довгострокових позик


29




13


ПДВ, який перераховується у бюджет


30




14


Акцизний збір


31




15


Податок з прибутку


32




16


Плата за землю


33




17


Податок на транспортні засоби


34




18


Плата за воду


35




19


Внески в цільові державні фонди


36




20


Плата відсотків за кредити


37




21


Залишок коштів, передбачених на інвестиції


38




22


Інші витрати і відрахування


39






Всього витрат і відрахувань


40




Фінансовий план може складатися поетапно:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточ­ного року.

2. Розгляд та вивчення проектних виробничих, маркетинго­вих показників, на основі яких мають розраховуватись планові фінансові показники.

3. Розробка проекту фінансового плану.[17.325]



1.2 Зміст, завдання, методи та принципи фінансового планування

Планування було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат централізовано нормувались. Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негативно позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.
За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.
Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками.[15.292]
За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже не одержують директивних вказівок "зверху". Державне замовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.




Місія підприємства










Цілі підприємства










Оцінка і аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища










Вибір стратегії










Довгострокове планування










Розробка тактики















Середньострокове і короткострокове планування










Реалізація планів










Аналіз і оцінка результатів реалізації







Рис.1 Логіка планування

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
* забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
* установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;
* визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;
* виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
* здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.[14.290]

Важливим змістом фінансового планування в господарю­ючому суб'єкті є визначення його центрів доходу (прибутку) і центрів витрат.

Центр доходу господарюючого суб'єкта - це підрозділ, який приносить йому прибуток. Центр доходу має й інше призна­чення - профіт (фр.profit - вигода, прибуток).

Центр витрат - підрозділ господарюючого суб'єкта, який є збитковим або взагалі некомерційним, але відіграє важли­ву роль в діяльності господарюючого суб'єкта.[7.220]

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.
Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.[7.210]
За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.
Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:
* максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;
* економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;
* економія поточних витрат;
* мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;
* максимум абсолютної суми одержаного прибутку.
Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.[14.301]

Слід також звернути увагу на принципи фінансового планування:

  1. Принцип повноти

  2. Принцип інтегрованості

  3. Принцип обґрунтованості

  4. Принцип гнучкості

  5. Принцип реальності

  6. Принцип економічності

Принцип повноти означає, що розроблені плани (бюджети) та показники повинні охоплювати всі сфери та види діяль­ності. Реалізується у зведеному плані (бюджеті). Окрім того, за­лежно від періоду, який охоплюється плануванням, виділяють:

Принцип обґрунтованості полягає в необхідності орієнтації на існуючий фінансово-економічний стан, на соціально-економічні задачі й потреби ринку.

Принцип реальності ґрунтується на урахуванні

всіх

лімітів фінансових ресурсів, на основі раціональних норм і нор­мативів, на використанні прогресивних методів їх розробки.

Принцип інтегрованості зумовлюється необхідністю тіс­ної о взаємозв'язку між різними видами планів (бюджетів) із тим, щоб виконання планів нижчого рівня найбільшою мірою сприяло виконанню планів вищого рівня. Даний

принцип пе­редбачає взаємозв'язок

зведеного і функціональних планів.

Принцип гнучкості вимагає, щоб розроблена система планів мала можливість корегування при зміні фінансово-економічних умов у суспільстві В Україні одним із найяскравіших проявів цього є нестабільність нормативно-законодавчої бази, наявність інфляції, розбудова податкової, бюджетної, фінансової системи. Для забезпечення реалізації принципу гнучкості необхідно використовувати систе­му змінного планування, створення резервів, перегляд планів з урахуванням змін зовнішнього середовища.

Принцип економічності полягає в тому, що витрати на планування (бюджетування) повинні раціонально співвідноси­тись з отриманими результатами. Виконання цього принципу важливе, якщо врахувати, що планування - це досить складний процес, який потребує додаткових витрат часу, ресурсів тощо. Реалізація цього принципу забезпечується розробкою

раціональ­них форм планів, виключенням дублюючої та не релевантної інформації, ефективної організації всього процесу.[7.228]

1.3 Місце фінансового планування в ринковій економіці

Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування с однією з функцій управління, от­же фінансове планування - це функція управління фінансами.

Планування в управлінні - це:

1) конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;

2) розробка стратегії Ії і тактики діяльності,

орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.

З погляду менеджменту функція "планування" полягає в розробці змісту і в послідовності Ії дій для досягнення сформульо­ваних цілей.

Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва побудована на методах планування. Ос­кільки завершення одного етапу роботи служить початком наступ­ного, пов`язати всі етапи без допомоги планування неможливо.

За твердженням канадською бізнесмена Д. Дейла, "план є основою контракту між підприємцем і фінансистом-інвестором. План бізнесу - це загальноприйнятий прийом менеджменту, який використовується корпораціями і установами всіх розмірів для того, щоб сформувати мету і запропонувати шляхи її до­сягнення. Він, як правило, складається на 5 років. Рада директорів розвинутої компанії орієнтується на довгостроковий план ,як на дорожню карту".

Вдалий план, на думку Д. Дейла, одна з головних умов успіху будь-якої фірми. Виходити на ринок зі своєю продукцією, не маючи чітко продуманого і розрахованого плану дій, гарантія провалу фірми.

Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, В.Ковальов виділяє три найважливіших :

  1. Координуюча роль плану

  2. Невизначеність майбутнього



  1. Оптимізація економічних наслідків

Сьогодні планування діяльності підприємства стало до­сить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виника­ють при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах пла­ни і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в не­обхідний час, в потрібному місці.[17.326]

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

В основу фінансового планування покладено стра­тегічний і виробничий плани.

Стратегічний план передбачає формулювання цілей, за­дач і сфери діяльності підприємства

Виробничі плани складаються на підставі стратегічного і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.

В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей

  1. Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.

  2. Виробничі - які структура виробництва і технологія за­безпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.

  1. Фінансово-економічні які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.

  2. Соціальні як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.

Рис.2 Цілі стратегічного планування

Фінансове планування це процес, який складається з на­ступних процедур:

1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.

2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьо­годні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.

3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду мож­ливих (ідей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з ціля­ми, встановленими у фінансовому плані.[17.227]

В короткостроковому плануванні плановий період (гори­зонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства праї не до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням ви­робничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінан­сового плану підприємства будуються на підставі показників ви­робничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чи­ном, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому пла­нуванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.

В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші по­казники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

Однак поряд з факторами, які потребують широкого впро­вадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування в Україні.

Такими факторами виступають:

2.1 Порядок розробки фінансового плану

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньо фірмового документа - бізнес-плану.
Бізнес-план має:
* давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;
* містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;
* розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
* обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;
* показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.
Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:
- вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;
- підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;
- складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;
- залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;
- обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.
За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану.

У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим.
Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.[15.292] Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:
- прогноз обсягів реалізації;
- баланс грошових надходжень та витрат;
- таблицю доходів та витрат;
- прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;
- розрахунок точки беззбитковості.
Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі.

На мою думку найпоширенішою формою фінансового плану є баланс доходів та витрат (див.таб 1)

Складання фінансового плану починають з прогнозу об­сягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для 1-го року щомісяч­но, для 11-го щоквартально, для ПІ-го - на рік в цілому. Це пов'язано з тим., що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень. Прогноз обсягу продажу за конкретним видом про­дукції може бути оформлений наступною таблицею Таблиця 2

Прогноз обсягу продажу

Показник


І рік (місяці)


Прік

(квартали)


Шрік (прогноз)


1


2


...


12


1


2


3


4


1. Обсяг продажу в натуральному виразі




















2. Ціна за одиницю продукції




















3. Обсяг продажу в грошовому виразі




















Разом за рік




















Важливим документом фінансового плану вважається ба­ланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву ба­ланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства.

Ліквідність проекту може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкрет­ний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутст­ва.

Баланс грошових потоків складається у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на по­чаток періоду/їх надходження і витрачання в самому періоді, і за­вершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду (табл. 3)

Таблиця 3

Баланс грошових потоків

Показник


І рік (місяці)


II рік

(квартали)


Ш рік (прогноз)


1


2


• ••


12


1


2


3


4


1. Залишок грошових коштів на початок місяця




















2. Надходження грошових коштів:




















- виручка від реалізації




















- позареалізаційні доходи і надходження




















- вкладення в капітал і фінансова

допомога




















- надходження кредитів




















3. Грошові платежі:




















- оплата товарів і послуг




















- виплата заробітної плати




















- сплата податків і податкових платежів




















- позареалізаційні витрати і вкладення




















- орендна плата ,.




















- страхові платежі




















- витрати на рекламу




















- погашення кредитів і сплата відсотків по них




















- стягнення грошових коштів вищестоящою організацією на користь власників




















4. Залишок грошових коштів на кінець місяця




















Невеликий документа досить простою структурою но­сить назву таблиці доходів і витрат. Цей документ

показує, як бу­де формуватися прибуток підприємства (табл. 3)

До складу фінансового плану входить також баланс ак­тивів та пасивів підприємства. Він складається з ме­тою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кош­ти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів.

Таблиця 4

Таблиця доходів і витрат


Показник


I рік

(місяць)

/)


П рік (квартали)


Ш рік (прогноз)


1


2


•••


12


1


2


3


4


1. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (за вирахуванням ПДВ і акцизів)




















2. Витрати на виробництво і реалізацію продукції, робіт, товарів, послуг




















3. Доходи від операційної діяльності




















4. Доходи від іншої діяльності




















5. Доходи від інвестиційної діяльності




















6. Доходи від фінансової діяльності




















7. Доходи від надзвичайної діяльності




















8. Загальний доход (л. 3 + 4 + 5 + + 6+7)




















Серед активів балансу виділяють поточні активи (рахунок в банку, каса, інші надход­ження, дебіторська заборгованість) - як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.[17.330]

На Заході при складанні балансу активів і пасивів можна використовувати "метод пробки". Як відомо, в економічних роз­рахунках при плануванні перевага надається активам і витратам, а вже потім шукають джерела їх формування і фінансування. Різниця між запланованими активами і наявними джерелами фінансування називається "пробкою". Якщо вона має від'ємне значення, то її вибивають за допомогою додаткового зовнішньо­го фінансування: емісії цінних паперів чи кредитів. Якщо ж влас­них джерел і вже залучених до обігу позикових коштів буде більше, ніж необхідно для формування фінансових активів, вини­кає додатне значення пробки, яке ліквідується поверненням пози­кових коштів, а зайві власні засоби можуть бути інвестовані в пінні надери.

При складанні фінансового плану також проводиться аналіз беззбитковості підприємства (метод "Витрати - Обсяг -Прибуток"). Методологічні основи цього методу розроблені вже досить давно, але практичному його використанню сприяла сис­тема обліку витрат "direct-costing", в основі якої лежить розподіл витрат на постійні та змінні, які по-різному реагують на зміну об­сягу виробництва.

Визначення точки беззбитковості здійснюється розрахун­ковим і графічним способами. При розрахунковому методі вико­ристовують наступну формулу:

де V min- критичний обсяг виробництва в натуральному виразі;

Р - ціна одиниці продукції;

Sc - сума постійних витрат;

Su - сума змінних витрат на одиницю продукції.

Прогнозна величина прибутку РR відповідно складатиме:

PR = g * P – g *S – S = V – S –

S

Визначення точки беззбитковості графічним методом представлено на рис. 3

По горизонталі показується обсяг виробництва в натуральному виразі ,а по вертикалі - витрати на вироб­ництво (з розподілом їх на постійні та змінні) і виручка від ре­алізації.

Перетин прямої лінії, що відображає залежність між випу­ском продукції і собівартістю, і прямої лінії виручки від реалізації показує точку беззбитковості. Нижче цієї точки заштрихований збиток підприємства, тому що до досягнення визначеного обсягу виробництва виручка від реалізації не покриває витрати, але пе­ревищення виручки над точкою беззбитковості дає прибуток.

Рис.3 Графічний метод визначення точки беззбитковості

Розглянутий метод застосовується для вибору варіантів встановлення

ціни на продукцію, що реалізується, визначених ви­дів ресурсів, системи збуту

продукції, тому розрахунок точки без­збитковості доповнюється прогнозами про зміну прибутку в залеж­ності від зміни умов і обсягів виробництва і реалізації продукції.[5.134]

В процесі фінансового планування відбувається конкрет­на ув'язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фінансування. Для цього складається перевірочна (шахова) таблиця до фінансового плану, в якій по вертикалі запи­сують напрями використання фінансових ресурсів та прирівня­них до них коштів, а по горизонталі джерела фінансування, тоб­то фінансові ресурси і прирівняні до них кошти (див. додаток Б)

2.2 Зміст і завдання оперативного фінансового планування

Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розра­хунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжно­го календаря покладено черговість і строки проведення всіх роз­рахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бю­джету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безпе­рервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів (див. Додаток А).

Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечиш оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксує зміни у платос­проможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних коштів та вказує на необхідність ви­користання позичених та залучених коштів у плановому періоді.

Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підпри­ємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгова­ності, а також своєчасна вимога дебіторської заборгованості.

На підприємстві повинен бути встановлений повсякден­ний оперативний контроль за платежами та надходженнями ма­теріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську та кредиторську заборгова­ності за даними бухгалтерського обліку та звітності, матеріалами звірки витрат та інвентаризації.[17.329]

Кредиторська заборгованість підприємства у складі за­лучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у про­цесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єкта­ми в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборго­ваність виникла в разі порушення встановлених правил розра­хунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів. Тому при аналізі кредиторсь­кої заборгованості необхідно одночасно перевіряти стан дебіторської заборгованості та виявляти причини затримки пла­тежів, дату її виникнення.

Прострочені платежі постачальникам найчастіше вини­кають у тих випадках, коли на підприємстві недостатньо чітко поставлено роботу: несвоєчасно та нерівномірно вносяться пла­тежі до бюджету та відрахування до позабюджетних фондів, обо­ротні кошти спрямовано у дебіторську заборгованість або у по­наднормативні, не прокредитовані банком товарно-матеріальні цінності; розмір оборотних коштів недостатній через бартерні операції і не покриває необхідної мінімальної потреби підпри­ємства у власних оборотних коштах.

Таким чином, платіжний календар конкретизує поточ­ний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє викори­стовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допо­могою платіжного календаря контролюється складання кошто­рисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та

її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.[14.300]

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану - плану доходів і витрат підприємства.

2.3 Вибір варіанта капіталовкладення, розрахунок амортизаційних відрахувань при плануванні, визначення собівартості та врахування запасів

Немає сумніву в тому, що підприємствам необхідно здійснювати капіталовкладення для оновлення обладнання, тех­нології. При розрахунках береться для порівняння кілька можли­вих варіантів капіталовкладень з врахуванням паспортної про­дуктивності обладнання. Кращий з варіантів вибирається за най­меншою сумою наведених затрат на одиницю годинної продук­тивності обладнання.

Запишемо методику розрахунку в табл. 5 (дані умовні).

Таблиця 5

Вибір варіанта капіталовкладень


Показник


Одиниця виміру


Перший варіант


Другий варіант


1


Сума капіталовкладень


Тис. грн.,


2000


3000


2


Сума річних поточних витрат з використанню обладнання


Тис. грн.


100


130


3


Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень


-


0,15


0,15


4


Паспортна продуктивність обладнання


Виробів за год.


3


5


5


Річний фонд часу обладнання при роботі в одну зміну


Год.


1800


1800


6


Сума наведених затрат


Тис. грн.


400


580


7


Сума наведених затрат на 1 виріб р.6:(р4хр5)


Грн.


74,1


64,4


8


Економія наведених затрат на один виріб (р.7, ві-р.7, в2)


Грн.


-


+9,7


9


Економія наведених затрат (р.8 Х р.4 Х р.5)


Тис. грн.


-


87,3


За підрахунками кращого варіанта капіталовкладень ви­бирають той, який дає економію, але при введенні в дію може бу­ти відведено термін дії виходу на проектну потужність і тому еко­номія за фактом може не досягтись.[11.168]

Для підрахунку амортизаційних відрахувань об'єкти і за­соби групують за нормами амортизації. Норми амортизації вста­новлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ос­новних фондів на початок звітного (податкового) періоду .

Група 1 це будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.Кварт.н.ам.1,25%.

Група 2 це автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти. Кварт.6,25%.

Група 3 будь-які інші основні фонди, що не включені до 1 і 2 груп. Кварт.3,75%

Підприємства мають право протягом звітного року від­нести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшен­ням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'яти відсотків су­купної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Таблиця 6

Розрахунок планової суми амортизаційних відрахувань і її розподіл


Показник


Величина показника


1


Планова середньорічна вартість основних фондів з амортизаційними відрахуваннями, тис. грн.




2


Загальна сума амортизаційних відрахувань, в т.ч.: на повне відновлення; на капремонт




3


Норматив амортизаційних відрахувань на повне відновлення до Фонду розвитку виробництва, %




4


Амортизаційні відрахування, тис. грн., в т.ч.: на повне відновлення; на капремонт




5


Розподіл амортизаційних відрахувань за напрямами використання: у Фонд розвитку виробництва; на капремонт




Для нематеріальних активів сума амортизації визна­чається на основі лінійного методу, за яким кожен окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частинами від­повідно до його первісної вартості з врахуванням індексації про­тягом року, який визначається підприємством самостійно, врахо­вуючи строк корисного використання таких нематеріальних ак­тивів або строк діяльності підприємства, але не більше 10 років.[18.65]

Собівартість продукції визначається розрахунково-аналі­тичним методом. Розрахунковим шляхом встановлюються витрати матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, сума амортизаційних відрахувань і величина ремонтного фонду.(див. додаток Б)

Таблиця 7

Кошторис витрат на виробництво (з основної діяльності)


Витрати


Всього за рік, тис. грн.


1


Сировина та основні матеріали




2


Допоміжні матеріали




3


Паливо




4


Електроенергія




5


Амортизація




6


Заробітна плата з нарахуваннями




7


Інші грошові витрати




8


Витрати на виробництво




9


Списано на поза виробничі рахунки




10


Витрати на валову продукцію




11


Зміна залишків незавершеного виробництва




12


Виробнича собівартість товарної продукції




13


Позавиробничі витрати




14


Повна собівартість товарної продукції




15


Товарна продукція в оптових пінах підприємства




3.1

Бізнес-план

Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відобража­ють джерела і напрями використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розра­хунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого про­екту, називається бізнес-планом.

Точно кажучи, сукупність усіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства (мають­ся на увазі виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани мате­ріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства.

Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів:

1) загальний опис проекту, в якому роз'яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об'єкта;

2) характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає при­буток (наприклад зниження собівартості продукції, збіль­шення її надійності, покращення інших якісних харак­теристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);

3) маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження і прогнозування ринку (ринкова ситуація реклама, покупці, конкуренти тощо);

4) сировинна база, експериментальна база, кадрове за­безпечення та інші сторони ресурсного забезпечення про­екту;

5) економічна ефективність. Цей розділ розкриває ре­зультати проекту і терміни окупності витрат.

В останньому розділі бізнес-плану розробляється прог­ноз обсягу реалізації продукції в грошовому виразі, баланс грошових витрат і надходжень від втілення проекту і при­бутку в річному обчисленні за термін функціонування проекту.[2.250]

Цілком особливі умови для розрахунків окупності інвестиційних проектів створює інфляційне середовище, зокрема якщо мова йде про річну інфляцію на рівні більш ніж 20— 25 %.

У ринковій економіці вкладення грошей в інвестиційні проекти має сенс лише за умови досягнення середньо-ринкових ставок дохідності. В умовах інфляції ставка дохідності, природно, має враховувати надбавку до нор­мальної (реальної) ставки, яка компенсує інфляційне знецінення грошей.

Щоб формалізувати зв'язок номінальної ставки дохід­ності, яка включає в себе проти інфляційну надбавку (поз­начимо цю ставку літерою Іс), з реальною (нормальною) ставкою дохідності для без інфляційної ситуації г, темпом інфляції Ь, запишемо спочатку очевидну рівність:

де Q — грошовий потік за термін здійснення проекту

Мається на увазі, що сума інвестиції дорівнює 1, а величини k, r, b виражені в коефіцієнтах.

Це означає, що грошовий потік за період інвестування повинен бути більшим, ніж інвестова­на сума, в k разів. Якби не інфляція, то справедливим був би запис (1 + k) =(1 + r), тобто він виражав би рівність номінальної і реальної ставок дохідності, але в умовах інфляції права частина цієї рівності має бути збільшена у (1 + b) разів, отже 1 + k = (1 + r) (1 + b), звідки:

k = r + b +r b


Ця формула, відома як формула І. Фішера,

За невеликих темпів інфляції в межах до 10 % річних величиною rb звичайно нехтують.

При розрахунках окупності інвестицій обов'язково ви­значається так звана теперішня вартість (PVPresent Value) майбутніх доходів (витрат) шляхом дисконтування їх номінальних величин ( FVFuture Value ) за формулою

де t число періодів (років, місяців), за які нарахову­ється дохід.






де PV дисконтований грошовий потік за термін життя проекту;

P ,P ,… P — виручка (валовий дохід) від реалізації проекту за відповідні роки у цінах базо­вого року;

C ,C ,…C — поточні витрати на експлуатацію проек­ту за відповідні роки у цінах базового року;

A ,A ,…A — суми амортизаційних відрахувань за від­повідні роки;

b ,b ,…b базисні індекси цін відповідного року

на

продукцію, що формує доходи від реалі­зації проекту;

b ,b ,…b базисні індекси цін відповідного року

на

ресурси, що формують поточні витрати на експлуатацію проекту;

m ставка оподаткування прибутку;

k ,k ,…k ставки дохідності інвестування, прий­нятні для інвестора, за відповідні роки.

Дуже велике значення має складання бізнес-планів підприємствами, якщо брак власних фінансових ресурсів на виконання того чи іншого проекту примушує їх звер­татися до спів інвесторів або в комерційний банк позич­кою. Якість, обґрунтованість, переконливість матеріалів, розрахунків, що містяться у бізнес-плані, мають неаби­який вплив на вирішення питання про джерела фінансу­вання.

3.

2

Приклад бізнес-плану створення інтернет-провайдера „ЄвроНет”

Я пропоную розглянути приклад бізнес-плану інтернет-провайдера „ЄвроНет”. На мою думку він є більш-менш вдалим. Але я його подаю не в повному обсязі, тому що він дуже детальний і має великий об`єм. Щоб не обтяжувати роботу я подаю його в додатках. До бізнес-плану входять такі розділи (на мою думку найголовніші):

  1. Резюме

  2. Коротка характеристика підприємства

  3. Опис інвестиційного проекту

  4. Виробничий план

  5. Фінансовий план

  6. Оцінка ризику та необхідність страхування

Головною метою проектованого підприємства є проникнення на ринок і наступне розширення ринкової частки. Головною стратегією підприємства повинна стати комплексна стратегія по наданню послуг більш високої якості і більш низьким цінам, а також розширення асортименту послуг. Виходячи з цього, стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту за рахунок стимулювання обсягу продажів, цінової політики і нецінових факторів конкурентної боротьби, створення позитивного іміджу фірми. Головними конкурентними перевагами даного проекту є: використання нового високопродуктивного обладнання, що дозволить підвищити якість і знизити вартість наданих послуг; устаткування великого залу для роботи з клієнтами, що буде обслуговувати абонентів та консультувати нових потенційних клієнтів; введення системи накопичувальних знижок і індивідуального підходу до потреб кожного клієнта.



Висновок

Таким чином фінансове планування – це процес визначення обсягів фінансових ресурсів, за джерелами формування та напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді.

Мета фінансового планування – забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування. Фінансове планування пов`язане з плануванням виробництва на підприємстві. Показники усіх планових фінансових документів тісно корелюються з планами з обсягу виробництва, асортименту товарів, собівартості продукції. Основне призначення фінансового планування в створенні необхідних умов для успішного виконання цих планів. В основу фінансового планування покладено стратегічні і виробничі плани. Стратегічний передбачає формування цілей і задач. А виробничий план складається на підставі стратегічного і передбачає визначення виробничої, маркетингової, науково – дослідної та інвестиційної політики.

Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції.

Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства з умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Фінансове планування передбачає багато методів, найчастіше з яких використовується балансовий метод. Серед методів також відомі: нормативний, розрахунково – аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко – математичне моделювання. При плануванні необхідно, вибирати найбільш вигідні варіанти капіталовкладень, враховувати собівартість тощо. В сучасних економічних умовах основним документом фінансового планування на підприємстві, є бізнес – план.

Бізнес – план складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Одним із важливих елементів бізнес – плану є фінансовий план, який включає як правило наступні документи : прогноз обсягів реалізації, кошторис грошових видатків і надходжень, таблицю доходів і витрат, прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства, розрахунок точки досягнення беззбитковості. Фінансовий план складається поетапно. Сукупність усіх планових розрахунків підприємства, тобто виробничі плани, маркетингові програми, план впровадження нової техніки і технології, план матеріально – технічного постачання, фінансовий план являє собою бізнес – план діяльності підприємства.

Головним висновком з усього вищесказаного, є те, що без фінансового планування і таких важливих компонентів цього процесу як фінансовий та бізнес плани не може бути досягнутий той рівень управління виробничо – господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Ніякий інший вид планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони і ділянки його функціонування.

Список використаної літератури

  1. Александрова М.М. Цілі стратегічного планування // Фінанси України 8/2000;

  2. Бандурка О.М.,Коробов.,Орлов П.І.Фінансова діяльність підприємства.: Підручник для студентів.ВЗО.фін.спец. – К: Либідь,1998. – с. 250 – 257;

  3. Баранчеев В. Стратегический аналіз : технология, инструменты, организация // Проблемы теории и практики управления. – 1998. - №5. Забагни Н.В. и др.. Предпринимательский менеджмент. – М.: Прио – 1999;

  4. Бородін Е.И., Поликова Ю.С. Финансы предприятий: Учеб.пособ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,1995;

  5. Винокуров В.А.Организация стратегического управления на предприятии. – М. Центр экономики и маркетинга. – 1996;

  6. Волкова И.О., Скляренко В.К. Экономика фирмы : учеб. Пособие. – М. : ИНФРА – М. 2000 с.245 - 246;

  7. Кірейцев Г.Г.Фінанси підприємств. – К.ЦУЛ,2002г. – с 206 – 230;

  8. Ковалев В.В. Финансы предприятий. – М. Финансы и статистика 1997г. – с. 354 – 359;

  9. Круглов М.И.Стратегическое управление компанией: Учебник для вузов. – М – 1998 ;

  10. Лихота У.П.Фінансова стратегія управління підприємством // Фінанси України 2/2001;

  11. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент. – М.: Инфа – М.; Новосибирск: Сибирское соглашение. – 1999;

  12. Онищенко С.В.Фінансове планування – основний елемент управління фінансами підприємства // Фінанси України 9/2000;

  13. Пастухові В.В. Аналіз системи стратегічного управління //Фінанси України 10/2000;

  14. Поддерьогін А.М.Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ,1999. – с. 288 – 302;

  15. Поддерьогін А.М.Фінанси підприємств:Підручник. – К.:КНЕУ.2000;

  16. Поліщук О.В. Планування результативної діяльності підприємства;

  17. Слав`юк Р.А.Фінанси підприємств.:Навчальний посібник. – К. ЦУЛ,2002 –с. 322 – 336 ;

  18. Шеремет А.Д. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА, 1998г. – с.166 – 169;

  19. Шершньова З.Є., Об орська С.В.Стратегічне управління: Навч.посібник. – К.: КНЕУ. – 1999 ;

Додаток А

Платіжний календар за період з__ до_______ року


Стаття


План


Факт


Відх. (+-)




Надходження








1


Виручка








2


Штрафи, пені, інші надходження








3


Надходження від реалізації цінних паперів








4


Дивіденди, відсотки








5


Погашення простроченої дебіторської заборгованості








6


Кредити отримані








7


Аванси отримані








8


Орендна плата








9


Безповоротна фінансова допомога








10


Цільові надходження








11


Кошти на формування Статутного фонду








12


Інші надходження










ВСЬОГО надходжень










Витрати








1


Заробітна плата та прирівняні до неї платежі








2


Платежі до бюджету








3


Внески до Пенсійного фонду








4


Внески на соціальне страхування








5


Інші відрахування в позабюджетні фонди








6


Плата за товарно-матеріальні цінності








7


Погашення кредиторської заборгованості








8


Погашення банківських кредитів








9


Сплата відсотків за кредит








10.


Авансові платежі








11


Орендна плата








12


Плата за векселями








13


Виплата дивідендів








14


Інші витрати










ВСЬОГО витрат










Перевищення надходжень над витратами










Залишок коштів на початок планового періоду










Залишок коштів на кінець планового періоду








Додаток Б


Виручка від реалізації

ПДВ

Акцизний збір

Амортизаційні відрахування

До державних фондів

На ставку %

Прибуток від реалізації

Позареалізаційні доходи

Довгострокові кредити

Довгострокові позики

Від 1 випуску акцій

Фінансування з бюджету

Безкоштовно надана допомога

Інші доходи та надходження

Всього доходів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Витрати на реалізацію продукції

ПДВ за товари

Довгострокові фінансові інвестиції

Капітальні вкладення

Поповнення оборотних коштів

Орендна плата

Відрахування у резервний фонд, ФЕС

Виплачені дивіденди

Відрахування на благочинність

Погашення довго - та короткострокових кредитів

ПДВ до бюджету

Акцизний збір

Податок з прибутку, на землю, транспортні засоби, за воду

До державних цільових фондів

Відсотки за кредит

Інші

Всього

Шахова таблиця до фінансового плану (тис.грн.)

Додаток В

Бізнес-план створення інтернет-провайдера „ЄвроНет”

Резюме

Мета бізнесу.

Даний проект являє собою створення нового підприємства, шляхом реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю з трьома засновниками й участю позикового капіталу у формі лізингу чи кредиту на покупку устаткування в сфері надання послуг доступу до Інтернет, веб-хостингу і веб-дизайну. У виробництві планується використовувати серверну техніку Sisco Systems, Intel, Transcend, Oracle, Motorola, Lucent Technologies, що забезпечать високу надійність послуг та в перспективі знизити вартість послуг до максимально можливого рівня за рахунок завоювання 75% Інтернет-користувачів в регіоні. Передбачається здійснити розгортання бізнесу-проекту протягом 6 років, (у тому числі 6 місяців – підготовча стадія) із середньорічною чисельністю персоналу в перший рік – 21 чоловік (до кінця 6-го року – 45 чоловік). Для успішної реалізації проекту необхідно забезпечити виторг не менш 800 тис. грн. у перший рік реалізації проекту. Прогноз рівня попиту показує, що до кінця 5-го року виторг можна буде збільшити до 6 млн. грн. Необхідна виробнича площа – 80 кв. метрів, приміщення під офіс і зал для роботи з клієнтами – 120 кв. метрів. Приміщення планується узяти під оренду.

Можливості бізнесу і стратегія реалізації.

В даний час ринок інтернет-послуг розвивається високими темпами, даний вид послуг буде розвиватися швидкими темпами. Потенційними споживачами фірми є як постійно проживаюче населення міста Луцька. Потенційна місткість ринку складе 250 клієнтів для послуг інтернет-хостингу, 7500 клієнтів – для послуг Інтернет-доступу, 450 клієнтів – для послуг веб-дизайну. Крім того, послуги, ринок яких перебуває в стадії формування, будуть користатися великим попитом з ростом добробуту населення. Основною стратегією конкурентноздатності проектованої фірми буде комплексна стратегія по зниженню цін, підвищенню якості і рівня обслуговування з метою проникнення на ринок і розширення обсягу продажів.

Прогнозована частка ринку проектованої фірми в перший рік складе близько 10-15%.

Конкурентні переваги.

В даний час ринок Інтернет розвивається досить високими темпами, проте ще недостатньо сформувався. У даний момент на ринку Луцька працюють близько 5 фірм, що надають Інтернет-послуги, причому найбільш великими і потенційно серйозними конкурентами є лише 2-3 фірми. Слід зазначити, що устаткування практично усіх фірм значно застаріло, є малопродуктивним і, найчастіше не дозволяє одержувати послуги високої якості.

Основними конкурентними перевагами даного проекту є:

  1. використання нового високопродуктивного обладнання;

  2. основною стратегією конкурентноздатності проектованої фірми буде комплексна стратегія по зниженню цін, підвищенню якості і рівня обслуговування з метою проникнення на ринок і розширення обсягу продажів.

  3. зниження витрат за рахунок високої продуктивності устаткування, підвищення якості обслуговування, зниження цін, більш повного задоволення споживачів за рахунок розширення спектра послуг і введення гнучкої системи знижок.

Фінансові ресурси, необхідні для здійснення проекту

складають 972,23 тис. грн. (176,8 тис. доларів США), у тому числі власні кошти ініціаторів проекту 312,23 тис. грн. Іншу суму планується одержати шляхом придбання 2-х серверів із супутниковими ресиверами (120 тис. доларів США) по лізингу. Лізингові платежі будуть здійснюватися щорічно. Бажана сума оплати послуг лізингу складає 50% від вартості устаткування (60 тис. доларів США).

Строк окупності проекту

, розрахований шляхом визначення чистої поточної вартості наростаючим підсумком, складає 2,5 роки. При розрахунках була використана прогнозована реальна ставка відсотка по кредитах – 22% річних.

Прогнозовані фінансові результати.

Чистий прибуток за п'ять з половиною років складе 3358 тис. грн. (611 тис. доларів США за курсом 5,5 грн. за 1 долар), при цьому середня рентабельність активів складе 201,75%.

Бажана організаційно-правова форма реалізації проекту

– товариство з обмеженою відповідальністю.

Коротка характеристика підприємства

1.1. Повна та скорочена назва підприємства:

ТзОВ “ЄвроНет”.

1.2. Юридична адреса:

Волинська область, місто Луцьк, вул. Шопена (Статуправління). Банківські реквізити: розрахунковий рахунок – 1231910034063 у Волинському регіональному управлінні “Кредит-банку Україна”. МФО – 503456, телефон: 77-29-29, факс: 77-29-29.

1.3. Код:

за ЗКПО 32371556.

1.4. Номер та дата державної реєстрації:

ТзОВ “ЄвроНет” є новоствореним малим підприємством, яке діє на основі державної реєстрації №228.

1.5. Форма власності:

товариство з обмеженою відповідальністю, засноване на приватній власності, у якому засновники мають право розпоряджатися рухомим та нерухомим майном підприємства в межах частки, затвердженої в установчому договорі підприємства. У разі невдачі засновник несе повну відповідальність за стан підприємства.

1.6. Засновники:

Петров А. В., Сидорова М.В., Іванов О.В.

1.7. Структура управління:

Вищим органом управління є збори засновників, які складаються з засновників або їх представників. Засновники володіють кількістю голосів пропорційно до розміру їх частки в статутному фонді. Вищим виконавчим органом, який забезпечує поточне управління діяльністю підприємства є директор, який призначається зборами засновників. Директор самостійно вирішує всі питання поточної діяльності, крім питань, які належать до виключної компетенції зборів засновників. Установчі збори здійснюють нагляд і контроль за діяльністю підприємства.

1.9. Спеціалізація діяльності:

Інтернет-послуги.

1.10. Керівники підприємства та їх службові телефони:

Директор ТзОВ “ЄвроНет” – Петров А.В., тел. 77-29-32;

Технічний директор – Сидорова М.В., тел. 77-29-33.

Опис інвестиційного проекту

Товари і послуги

Фірма планує надавати наступні послуги:

1. Доступ до мережі Інтернет через телефонну мережу;

2. LAN-доступ до Інтернет;

3. Радіо-Інтернет;

4. Веб-дизайн;

5. Веб-хостинг;

6. Реєстрація доменних імен;

7. Надання послуг e-mail, v-mail та Інтернет-телефонії.

На сьогоднішній день на ринку працюють фірми, що надають аналогічні послуги, однак, основними недоліками конкурентних товарів і послуг є стабільно високі ціни, а також низька якість послуг. Основними перевагами проектованої фірми є: можливість зниження собівартості і цін, підвищення якості за рахунок використання нового обладнання, розширення асортименту послуг.

Приміщення й устаткування

Проектується використання наступного виробничого устаткування:

        1. Маршрутизотор Sisco 3640;

        2. Хостинг-сервер Server Board Intel STL2, 2 x PIII 1GHz, HDD 2x40Gb, 1.5Gb Transcend, Linux RedHat 7.1, Apache 1.3.19, PHP 4.0.6, MySQL 3.23.36.

        3. Хостинг-сервер SuperMicro P3TDL3 with adaptec SCSI 510, 2 x PIII 1GHz, HDD SCSI-160 IBM 36.2Gb, DIMM 2x512Mb SDRAM ECC PC-133, Linux RedHat 7.1, Apache 1.3.20, PHP 4.0.6, MySQL 3.23.42.

        4. DNS-сервер Celeron 700, HDD 40Gb, UDMA100 IDE RAID, RAM 256Mb PC133, Linux Slackware 7.2, Bind 9.1.2.

        5. Біллінг-сервер Celeron 700, HDD 20Gb, UDMA100 IDE, RAM 128Mb PC133, FreeBSD 4.2 - Stable, NetFlow Collector.

        6. HP NetServer, RAM 128Mb, SCSI, OpenBSD 2.9

Необхідна виробнича площа – 80 кв. метрів, приміщення під офіс і зал для роботи з клієнтами – 120 кв. метрів. Приміщення планується взяти в оренду.

Виробничий план

Місцезнаходження фірми

Специфіка діяльності в сфері надання Інтернет-послуг вимагає особливої уваги до місця розташування майбутньої фірми. Необхідно, щоб його місце розташування було як можна більш зручним для жителів міста – його потенційних клієнтів. У той же час, необхідно враховувати також і місце розташування конкурентів, а також вартість і наявність необхідних площ у даному районі. З метою виявлення найбільш вдалого місця розташування фото центра були оцінені переваги і недоліки місця знаходження майбутньої фірми на декількох центральних вулицях міста.

Було виявлено, що найбільш вигідним місцем розташування буде центр міста – Статуправління. Передбачається взяти приміщення розміром 200 кв. метрів в оренду. Договір оренди передбачає виконання капітального ремонту приміщення і зовнішнього ремонту будинку на суму 30 тис. доларів США і щомісячну орендну плату в розмірі 1000 гривень. Договір укладається терміном на 20 років. Крім того, планується взяти під оренду склад по вулиці Шопена площею 50 кв. метрів.

Опис виробничого процесу

Виробничий процес надання Інтернет-послуг складається з наступних операцій:

              1. Реєстрація нового абонента;

              2. Вибір варіанту під’єднання до мережі;

              3. Вибір тарифного плану;

              4. Надання послуг веб-дизайну, веб-хостингу.

Реєстрація абонента займає від 7 до 20 хв. в залежності від виду підключення.

Послуги фірми досить диференційовані, тому досить важко скласти єдину схему технологічного процесу.

Необхідне устаткування і виробнича потужність

Необхідне основне і допоміжне устаткування, його вартість на 2002.

Найменування обладнання

Кількість одиниць

Ціна за одиницю, у.о.

Основне устаткування:



Маршрутизатор Sisco 3640

1

120000

комп’ютер Pentium III

2

1600

DNS-сервер

1

1000

HP NetServer

2

5000

Допоміжне устаткування:



принтер

1

150

кондиціонер

1

600

меблі


5000

Касовий апарат Mini 600

1

100

комп’ютер

1

1200

РАЗОМ, вартість основного та виробничого устаткування


141250

Постачальники і ціни на сировину й устаткування

Проектується, що основними постачальниками необхідних ресурсів будуть фірми:

1.

Інтел-Україна

м. Київ;

2.

Міротел

м. Київ;

3.

Алекса-Інтернет

м. Київ;

4.

Sisco Systems Europe

м. Амстердам, Нідерланди;

5.

EOL

м. Стокгольм, Швеція.

Оцінка можливих витрат виробництва

З метою спрощення розрахунків всі ресурси фірми були умовно поділені на чотири групи: інтернет-доступ, веб-хостинг, веб-дизайн та інтернет-маркетинг. До групи "інтернет-доступ" відносяться всі види доступу до мережі Інтернет. За основну калькуляційну одиницю в групі "веб-хостинг" було взято віртуальний дисковий простір розміром 20 Мб зі всіма сервісами. Основною калькуляційною одиницею в групі "веб-дизайн" є розроблений веб-сайт. До інтернет-маркетингу відносяться послуги реклами в Інтернет.

Розрахунки витрат проводилися виходячи із середніх цін на ресурси у передбачуваних постачальників на момент розробки бізнес-плану в умовних одиницях (доларах США) і перераховувалися в гривні за поточним курсом – 5,5 грн. за 1 долар США.



Калькуляція собівартості доступу до Інтернет.

Статті затрат

роки

2002

2003

2004

2005

2006

Затрати на одиницю, грн.

Сервер, за 1 Мб

0,19

0,19

0,19

0,19

0,19

Зв’язок з супутником, за 1 Мб

0,08

0,08

0,08

0,08

0,08

Конверт із щомісячними billing-рахунками

0,01

0,01

0,01

0,01

0,01

Всього, затрати на матеріали

0,28

0,28

0,28

0,28

0,28

заробітна плата

0,06

0,06

0,06

0,06

0,06

відрахування

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

Разом, технологічна собівартість

0,35

0,35

0,35

0,35

0,35

Побутові витрати

0,29

0,09

0,06

0,05

0,04

разом витрат

0,65

0,44

0,42

0,42

0,42

прибуток

0,07

0,19

0,17

0,15

0,13

ціна без ПДВ

0,71

0,64

0,59

0,56

0,55

ПДВ

0,09

0,07

0,06

0,06

0,05

ціна

0,80

0,71

0,65

0,62

0,60













Фінансовий план

Так як планується, що підготовчий етап реалізації проекту складе 6 місяців, то для спрощення таблиць і їхньої наочності підготовчий період у фінансовий план не включається. Витрати на придбання сировини, устаткування і т.д. переносяться на перший місяць запуску проекту, а витрати на придбання устаткування не включаються в план доходів і витрат і план руху коштів. Ці витрати відбиваються в балансовому плані в статтях основних засобів і нематеріальних активів.

У плані доходів і витрат приведені середні ціни на продукцію з урахуванням планового зниження цін і застосування знижок постійним клієнтам.

План доходів і витрат

Показатели

2002


2003



2004



2005


2006

Доступ до мережі

Об’єм продаж, тис. год.

407,67

1363,37

2003,31

2629,35

3246,11

ціна, год.

0,74

0,71

0,65

0,62

0,60

витрати, грн/год

0,65

0,44

0,42

0,42

0,42

ПДВ, грн/год

0,09

0,07

0,06

0,06

0,05

Веб-дизайн

Об’єм послуг, тис.у.о.

0,59

1,98

2,91

3,83

4,72

ціна, грн

122,00

122,00

122,00

122,00

122,00

витрати, грн/у.о.

112,91

110,99

110,85

110,71

110,68

ПДВ, грн/у.о.

2,00

2,00

2,00

2,00

2,00

Веб-хостинг

Об’єм продаж, тис. Мб

11,32

37,87

55,65

73,04

90,17

ціна, Мб

10,80

10,80

10,80

10,80

10,80

витрати, грн/Мб

8,41

8,01

7,98

7,95

7,94

ПДВ, грн/Мб

2,00

2,00

2,00

2,00

2,00

зведені показники

виручка від реалізації, тис грн.

907,47

2825,19

3821,26

4883,93

5899,70

витрати, тис. грн.

732,29

1621,16

2225,00

2852,17

3462,05

ПДВ, тис. грн.

121,63

386,32

547,63

705,61

860,31

прибуток, тис. грн.

53,55

817,71

1048,63

1326,14

1577,34

Загальну рентабельність визначаємо за формулою:

Р = Балансовий прибуток / ВОФ + Вартість оборотних коштів х 100

Визначення рівня загальної рентабельності.

Показники

роки

2002

2003

2004

2005

2006

балансовий прибуток, тис.грн.

53,55

817,71

1048,63

1326,14

1577,34

середньорічна вартість ОВФ та оборотних засобів, тис.грн.

318,00

340,88

413,07

332,69

351,42

рівень загальної рентабельності

16,84

239,88

253,86

398,61

448,85



Високі показники рентабельності активів фірми досягаються за рахунок використання устаткування на умовах фінансового лізингу, платежі по якому відносяться на витрати.









План розподілу прибутку.

Показники, тис.грн

нормативи відрахувань та ставки податків, %

2002

2003

2004

2005

2006

балансовий прибуток, тис.грн.

Х

53,55

817,71

1048,63

1326,14

1558,51

податок на прибуток

30

16,06

245,31

314,59

397,84

467,55

оплата торгового патенту


0,44

0,44

0,88

1,32

1,32

прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства

Х

37,04

571,96

733,16

926,98

1089,64

відрахування в резервний фонд підприємства

5

1,85

28,60

36,66

46,35

54,48

відрахування в фонд розвитку підприємства:







з прибутку

50

18,52

285,98

366,58

463,49

544,82

амортизаційні відрахування

90

20,25

20,25

28,91

41,89

64,26

відрахування в фонд соціального розвитку

20

7,41

114,39

146,63

185,40

217,93

відрахування в фонд матеріального стимулювання

25

9,26

142,99

183,29

231,75

272,41

Визначення точки беззбитковості

Рівень беззбитковості по кожному виду продукції визначався, виходячи з найменшого рівня цін без податку на додаткову вартість за формулою:

Q=F/(P-V),

де

Q

– точка беззбитковості

,

P

– ціна реалізації,

F

– величина постійних витрат,

V

– величина змінних витрат на одиницю продукції.

У зв'язку з тим, що при наявності декількох видів продукції, що випускається, на підприємстві розділити витрати на постійні і перемінні дуже складно, то за постійні витрати був прийнятий найбільший планований рівень накладних витрат, розподілений по видах продукції відповідно до частки основної заробітної плати в загальному фонді заробітної плати в 1 році. Саме такий підхід дозволяє визначити скільки продукції кожного виду необхідно продати для досягнення беззбитковості фірми. Також був використаний традиційний підхід при визначенні точки беззбитковості в умовах продажу декількох видів послуг – визначення точки беззбитковості на одну гривню послуг.

Для послуг по Інтернет-доступу беззбитковим рівнем роботи є обсяг у 651,3 тис. год. у рік, що складає приблизно 1784 годин доступу в день. Цей рівень досягається при середньому варіанті на третій квартал, при мінімальному рівні попиту – на другий рік. Причому, скорочення накладних витрат (скорочення витрат на маркетинг і на утримання адміністративно-управлінського персоналу) не дає ефекту, тому що велику частину накладних витрат (60%) займають лізингові виплати за серверне устаткування. Однак, варто взяти до уваги, що при розрахунку використовувалася мінімальна ціна за одну годину – 0,60 грн., у той час як у перший рік роботи планується встановлення ціни в середньому на рівні 0,77 грн. за годину роботи в мережі. При даній ціні беззбитковість підприємства досягається при обсязі виробництва 309,8 тис. годин у рік (848 годин у день). У цьому випадку підприємство досягає точки беззбитковості по середньому варіанті вже в першому кварталі, а по мінімальному – у третьому.

Беззбитковий рівень виробництва інших послуг (85,77 тис. у рік – 234 шт. у день) досягається при середньому обсязі попиту в другому кварталі, при мінімальному – у третьому кварталі першого року.

Джерела і використання коштів

Для реалізації проекту необхідні кошти в розмірі 318 тис. грн., у тому числі 165 тис. грн. на капітальний ремонт будинку відповідно до договору оренди, 112,5 тис. грн. на основне і допоміжне устаткування і 29,52 тис. грн. оборотних коштів.

Норматив оборотних коштів підприємства, тис. грн.

Норматив оборотних коштів по статтях:

2002

2003

2004

2005

2006

сировина і матеріали

19,15

36,13

53,08

69,67

86,01

допоміжні матеріали

1,91

3,61

5,31

6,97

8,60

готова продукція

5,78

7,90

11,10

14,24

17,29

разом норматив оборотних коштів

29,52

52,41

76,44

99,97

123,10

приріст нормативу оборотних коштів


22,88

24,04

23,53

23,13

джерело покриття – фонд розвитку виробництва, %


0,19

0,06

0,05

0,03

Норматив оборотних коштів по сировині і матеріалам розраховувався виходячи з умов постачання матеріалів (періодичність по основних матеріалах – один раз на місяць), і норми запасу, що у середньому складає 11 днів.

Планується, що джерелом коштів підприємства стануть внески засновників товариства з обмеженою відповідальністю.

Також планується придбати на умовах фінансового лізингу маршрутизотор Sisco 3640. Термін договору лізингу складає 5 років, виплати проводяться один раз у рік і складають 214,14 тис. грн.

Строк окупності проекту і його інтегральний економічний ефект ілюструє таблиця

Розрахунок інтегрального економічного ефекту проекту.

Показники, тис. грн.

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Виручка

0,00

907,47

2825,19

3821,26

4883,93

5899,70

Капітальні вкладення

318,00


0,00

9,63

14,42

0,00

Затрати

0,00

853,92

2007,48

2772,62

3557,79

4322,36

реальна процентна ставка по кредитах


0,22

0,28

0,26

0,27

0,28

Дисконт, %

1,00

0,82

0,64

0,51

0,40

0,31

Чистий грошовий потік

-318,00

53,55

817,71

1039,00

1311,72

1577,34

Чиста поточна вартість

-318,00

43,81

521,26

527,45

524,66

492,75

Чиста поточна вартість з наростаючим підсумком

-318,00

-274,19

247,07

774,51

1299,17

1791,92

У зв'язку з тим, що як альтернативний варіант залучення коштів може виступати варіант одержання позички в банку, то в розрахунку застосовувалася реальна прогнозована процентна ставка по кредитах. Так як підприємство буде співпрацювати з іноземними партнерами, то як прогнозовані темпи інфляції були використані показники курсу долара на кінець року. Прогнозні показники курсу долара до гривні були розраховані з використанням методів аналізу тимчасових рядів і екстраполяції. Аналіз динаміки процентних ставок за останні роки показав, що спостерігається зниження процентних ставок по кредитах, не зв'язане зі зміною курсу долара чи індексів споживчих цін, то як номінальну ставку відсотка по кредитах була використана середня процентна ставка по кредитах у 2000 році – 40%.

Таким чином, інтегральний економічний ефект за 5,5 років (друга графа таблиці – 6 місяців на підготовку і запуск виробництва) складе 1791,92 тис. грн., період окупності проекту – 2 роки 6 місяців, внутрішня норма рентабельності – 134%. У випадку, якщо частка ринку, темпи росту ринку і рівень попиту на продукцію фірми буде розвиватися по мінімальному варіанту інтегральний економічний ефект складе 1,99 тис. грн., а період окупності проекту складе 5 років.

Оцінка ризику та необхідність страхування

Серед існуючих труднощів (ризиків) найважливішими для підприємства є такі:

За нестабільності економічної ситуації для зменшення ризикованості проекту доцільно створити на підприємстві фонд комерційного ризику, куди має відраховуватись 15% чистого прибутку підприємства. Альтернативним методом зниження ризику є співробітництво із страховою компанією з метою страхування ризику вкладення коштів у розвиток діяльності ТзОВ.

Для попередження ризиків прийнято рішення застосувати такі заходи:

До заходів по страхуванню належить страхування закупленого обладнання від зниження. Вартість страхування – 1000 грн. на рік.